blank

Хто дотис Канаду у скандалі з російською турбіною і чи є шанс відіграти все назад

Виняток із правил зі знаком мінус

Ця тема спричинила чимало дискусій як всередині парламенту, так і в сенаті, в суспільстві – на найрізноманітніших рівнях канадійського політикуму.

Канада одна із перших країн світу, яка активно включилася в санкційну боротьбу з росією і взагалі стала лідером протидії російському режиму і підтримки України. Як у 1991-му стала однією із перших країн, які визнали незалежність України, так з того моменту і досі залишається одним із ключових союзників і найбільших друзів України.

Але от на цьому фоні такої безпрецедентної підтримки України рішення офіційної Оттави виглядає непослідовним і, мабуть, навіть абсурдним, можна сказати. Адже, на перший погляд, введення персональних санкцій, які вони робили, проти понад 1600 росіян, які були наближені до путіна і є наближеними, заборона на імпорт енергоносіїв, масова конфіскація активів російських олігархів, російської еліти в Канаді, блокування і арешт їхніх літаків – от всі ці прояви ніяк не накладаються на нещодавнє рішення канадійського уряду.

Заручники “стурбованої” Європи

І в цьому насправді вся цікавість цієї ситуації. Тому що якби все було так легко для Канади з позиції відмови від дозволу на вивезення цієї турбіни, то, власне, вони б зробили це, і в цьому сумнівів немає. І якби повернення цієї турбіни було питанням взаємин винятково між Канадою і росією, я маю глибоке переконання, що подібних ситуацій не виникло б в принципі.

Але в цьому кейсі є фактор Німеччини і є фактор Європейського Союзу в цілому.

І Німеччина, і ЄС здійснюють серйозний вплив на Канаду. Канада відчуває потребу в посиленні взаємин із Європою, зі Сполученими Штатами, тому змушена зважати на їхні інтереси також.

Звичайно, що вони здійснювали тиск на Трюдо, на його уряд для того, аби повернути цю турбіну, тому що там є власний інтерес, є інтерес власної енергетичної безпеки, який вищий, ніж інтереси України, інтереси будь-якої іншої держави. Тобто вони зацікавлені в собі й передусім в собі.

Інший фактор – це те, що компанія Siemens також є німецькою. І це компанія, яка здійснювала ремонт цієї турбіни. Тому на уряд здійснювався тиск і через бізнесові канали. Всі ці фактори вплинули на те, що Оттава і парламент, і, звісно, уряд вирішили піти на поступки росії.

Дипломатичний фол

Незважаючи на все вищесказане, для України цей прецедент є дуже болісним і дуже небезпечним. Адже позиція і Міністерства закордонних справ, і президента, і суспільства – вона в тому, щоби не робити жодних навіть найменших поступок для росії. Оскільки ми знаємо, що і російська олігархічна система, і корупційна, і пропагандистська працюють на те, аби ставити під сумнів необхідність надання підтримки Україні, ставлять під сумнів питання санкцій проти росії.

Й, однозначно, випадок ось цієї поблажки з боку Канади щодо росії буде використовуватися ними в будь-яких можливих проявах – і в публічних, і в непублічних, і в комунікації російських лобістських структур із західними політиками, аби повторювати цей випадок і скасовувати точково, а потім і в цілому санкції.

Тому для нас це така дипломатична поразка. І, я впевнений, для Канади це поразка – вони прекрасно це розуміють. Особливо зважаючи на той факт, що буквально кілька днів тому опозиція висловила велике незадоволення рішенням уряду. Вони зараз на цей тиждень призначають засідання комітету, на яке кличуть і нашого посла, і посла Німеччини, і Христю Фріланд як міністерку фінансів. Буде там і багато представників опозиції, які мають намір, власне, дізнаватися, чому була така необхідність в передачі цієї турбіни.

Тому, однозначно, випадок незакінчений, і, що найголовніше, він може відігратися назад. Оскільки в цьому рішенні міністр природних ресурсів заявив, що воно може бути скасоване у разі потреби. Тобто якщо будуть якісь там чергові прояви цієї жорстокості й ворожнечі з боку росії, то Канада залишає за собою право заборонити Siemens віддавати турбіну і взагалі перебувати цій компанії на своїй території.